Вступ до школи переломний момент  у житті дитини. Він пов’язаний із побудовою нового типу стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими).  Засвоєнням нового виду основної діяльності (навчальної, а не ігрової). Змінюється все:  обов’язки, оточення, режим. Це «кризовий період» у житті дитини, і ця «криза» виявляється у тому, що свою потребу в грі вона має задовольняти навчальними способами. Процес адаптації до шкільного життя у дітей  триває по-різному – від 2 тижнів до 2-3місяців (залежно від рівня їхньої готовності до школи,  психофізіологічних  особливостей та стану  здоров’я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці  рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості».

До дитини в цей період  висуваються нові вимоги, у неї з’являються  нові обов’язки, нові друзі, нові стосунки з дорослими, що вимагає  від дитини певних  моральних зусиль і досвіду.  Дитина опиняється в новій  соціальній позиції, отримує право на навчання. А  чи готова вона до цього?

Готовність до навчання в школі  можна констатувати  як інтегративну характеристику  розвитку дитини, яка зумовлює успішність її адаптації до вимог шкільного життя.

Протягом вересня–жовтня у закладі проводилися обстеження першокласників, яке дозволяє визначити готовність дітей до успішного навчання у початковій школі, їх можливості самостійно оволодівати складною навколишньою дійсністю, яка, до того ж, постійно змінюється.

За результати проведеної роботи  30 листопада проведено психолого-педагогічний консиліум «Аспекти адаптації дітей шестирічного віку до умов навчання у школі» (1 клас), який мав на меті охарактеризувати проблеми адаптаційного періоду, накреслити шляхи їх подолання.

У процесі підготовки консиліуму відвідувались уроки, проводились  індивідуальні заняття практичним психологом  Шимчук Т.Ф., щоб визначити загальний рівень готовності до навчання у школі, а також компоненти  розумового розвитку. Соціальним педагогом Гамків Т. М. проводилися дослідження психосоціальної зрілості  тест „Тривожність” та визначення рівня і виду мотивації до навчання. Учителем–логопедом  Кіндратів І. С.  було обстежено мовлення першокласників. Учителі 1-их класів Князь С. Г., Берлінець Л. Б., Возна В. В., спираючись на результати  власних спостережень, подали педагогічну та психологічну характеристику навчальної діяльності й поведінки класу в цілому та окремих учнів.

По закінченню консиліуму було прийнято рішення, адже створити умови комфортного існування підростаючого покоління впродовж усього освітнього процесу, уникнути небажаних наслідків при переході від одного етапу в навчанні й вихованні до іншого  можна лише  об’єднавши  зусилля сім’ї та педагогів.