Вступ до школи переломний момент у житті дитини. Він пов’язаний із побудовою нового типу стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими). Засвоєнням нового виду основної діяльності (навчальної, а не ігрової). Змінюється все: обов’язки, оточення, режим. Це «кризовий період» у житті дитини, і ця «криза» виявляється у тому, що свою потребу в грі вона має задовольняти навчальними способами. Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному – від 2 тижнів до 2-3місяців (залежно від рівня їхньої готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров’я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості».
До дитини в цей період висуваються нові вимоги, у неї з’являються нові обов’язки, нові друзі, нові стосунки з дорослими, що вимагає від дитини певних моральних зусиль і досвіду. Дитина опиняється в новій соціальній позиції, отримує право на навчання. А чи готова вона до цього?
Готовність до навчання в школі можна констатувати як інтегративну характеристику розвитку дитини, яка зумовлює успішність її адаптації до вимог шкільного життя.
Протягом вересня–жовтня у закладі проводилися обстеження першокласників, яке дозволяє визначити готовність дітей до успішного навчання у початковій школі, їх можливості самостійно оволодівати складною навколишньою дійсністю, яка, до того ж, постійно змінюється.
За результати проведеної роботи 30 листопада проведено психолого-педагогічний консиліум «Аспекти адаптації дітей шестирічного віку до умов навчання у школі» (1 клас), який мав на меті охарактеризувати проблеми адаптаційного періоду, накреслити шляхи їх подолання.
У процесі підготовки консиліуму відвідувались уроки, проводились індивідуальні заняття практичним психологом Шимчук Т.Ф., щоб визначити загальний рівень готовності до навчання у школі, а також компоненти розумового розвитку. Соціальним педагогом Гамків Т. М. проводилися дослідження психосоціальної зрілості тест „Тривожність” та визначення рівня і виду мотивації до навчання. Учителем–логопедом Кіндратів І. С. було обстежено мовлення першокласників. Учителі 1-их класів Князь С. Г., Берлінець Л. Б., Возна В. В., спираючись на результати власних спостережень, подали педагогічну та психологічну характеристику навчальної діяльності й поведінки класу в цілому та окремих учнів.
По закінченню консиліуму було прийнято рішення, адже створити умови комфортного існування підростаючого покоління впродовж усього освітнього процесу, уникнути небажаних наслідків при переході від одного етапу в навчанні й вихованні до іншого можна лише об’єднавши зусилля сім’ї та педагогів. |